Використання давального: зосереджується на непрямому об’єкті та бенефіціарі у реченні, часто вживається з дієсловами на кшталт «дати», «надіслати», «позичити», «показати» та «пояснити». Приклади давального відмінка: у повсякденній розмові використання давального відмінка може виглядати як «Вона позичила мені книгу», «Він дав вам ключі», «Він передав їй файли» тощо.

У граматиці давальний відмінок (скорочено dat або іноді d, коли це основний аргумент) граматичний відмінок, який використовується в деяких мовах для позначення одержувача або бенефіціара дії, як у «Maria Jacobo potum dedit», латинське означає «Марія напоїла Якова».

Найпростіше кажучи, знахідний – це прямий додаток, який отримує прямий вплив дії дієслова, тоді як давальний – об’єкт, на який впливає дієслово непрямим або випадковим чином.

Датив володіння: Давальний вживається з дієсловом «бути», щоб вказати на особу, заради якої щось існує. У багатьох випадках це означає володіння. Давальний, однак, відрізняється від родового відмінка володіння тим, що зазвичай передбачає особистий зв’язок використання, насолоди тощо.

Давальні дієслова — це дієслова, які замість того, щоб використовувати іменник у знахідному відмінку для представлення прямого додатка (іменника, який отримує дію, що виконується підметом речення), візьміть іменник у давальному відмінку.

Використання давального: зосереджується на непрямому об’єкті та бенефіціарі у реченні, часто вживається з дієсловами на кшталт «дати», «надіслати», «позичити», «показати» та «пояснити». Приклади давального відмінка: у повсякденній розмові використання давального відмінка може виглядати як «Вона позичила мені книгу», «Він дав вам ключі», «Він передав їй файли» тощо.

Багато дієслів, що означають сприяти, допомагати, догоджати, довіряти та їх протилежності; також до вірити, переконувати, наказувати, підкорятися, служити, чинити опір, заздрити, погрожувати, вибачати і щадити,1 взяти давальний.